Уряд пропонує низку рішень для стимулювання розвитку розподіленої генерації.
Ініціативи у цій сфері представив Прем’єр-міністр.
👇Зокрема, пропонуються:
🔗кредити до 480 тис. грн. на 10 років, під 0% річних, без застави, для населення, яке встановлюватиме сонячні панелі та вітрові установки потужністю до 10 кВт;
🔗програма «ГрінДІМ» від Фонду енергоефективності – компенсація до 70% вартості проектів зі встановлення сонячних панелей (до 1 млн. грн.) та теплових насосів (2 млн. грн.);
🔗кредити для ОСББ – до 5 млн. грн.;
🔗у рамках програми «5-7-9%» – кредити до 150 млн. грн. на 10 років під 5-9% річних з кредитними канікулами 6-12 місяців для МСБ на встановлення газових електрогенераційних установок;
🔗кредити для крупного бізнесу під 14-16% на 5-7 років для будівництва об’єктів альтернативної генерації;
🔗дерегуляція приєднання до мереж: строк отримання технічних умов для під’єднання до електромереж – 2 дні, приєднання до газорозподільчих систем – до 1 місяця, скасування процедури відведення землі та оцінку впливу на довкілля.
Звісно, розбудова розподіленої генерації не знімає з держави завдання щодо відновлення (де це можливо і доцільно) великих генеруючих та передавальних об’єктів, створення резервних рішень. А заодно треба розібратись з питанням – як трапилось, що нібито і кошти були на трирівневу систему захисту об’єктів критичної інфраструктури, щось будували-звітували, аж раптом втратили понад 9 ГВт потужності…
Маємо розуміти – повністю закрити питання енергозабезпечення країни невеликими локальними рішеннями неможливо.
Малі генеруючі потужності важче уразити, вони можуть виконувати підтримуючу роль та частково знижувати дефіцителектроенергії, але повністю в коротко- і середньостроковій перспективі не замінять ту систему, яка працювала до початку повномасштабної війни. На це потрібні роки і дуже багато коштів.
Ініціативи у цій сфері представив Прем’єр-міністр.
👇Зокрема, пропонуються:
🔗кредити до 480 тис. грн. на 10 років, під 0% річних, без застави, для населення, яке встановлюватиме сонячні панелі та вітрові установки потужністю до 10 кВт;
🔗програма «ГрінДІМ» від Фонду енергоефективності – компенсація до 70% вартості проектів зі встановлення сонячних панелей (до 1 млн. грн.) та теплових насосів (2 млн. грн.);
🔗кредити для ОСББ – до 5 млн. грн.;
🔗у рамках програми «5-7-9%» – кредити до 150 млн. грн. на 10 років під 5-9% річних з кредитними канікулами 6-12 місяців для МСБ на встановлення газових електрогенераційних установок;
🔗кредити для крупного бізнесу під 14-16% на 5-7 років для будівництва об’єктів альтернативної генерації;
🔗дерегуляція приєднання до мереж: строк отримання технічних умов для під’єднання до електромереж – 2 дні, приєднання до газорозподільчих систем – до 1 місяця, скасування процедури відведення землі та оцінку впливу на довкілля.
Звісно, розбудова розподіленої генерації не знімає з держави завдання щодо відновлення (де це можливо і доцільно) великих генеруючих та передавальних об’єктів, створення резервних рішень. А заодно треба розібратись з питанням – як трапилось, що нібито і кошти були на трирівневу систему захисту об’єктів критичної інфраструктури, щось будували-звітували, аж раптом втратили понад 9 ГВт потужності…
Маємо розуміти – повністю закрити питання енергозабезпечення країни невеликими локальними рішеннями неможливо.
Малі генеруючі потужності важче уразити, вони можуть виконувати підтримуючу роль та частково знижувати дефіцителектроенергії, але повністю в коротко- і середньостроковій перспективі не замінять ту систему, яка працювала до початку повномасштабної війни. На це потрібні роки і дуже багато коштів.